Бабушкин сундучокБисерБолталкаИстории из нашей жизниЖизнь Замечательных ЛюдейЗнакомимсяИнтересные идеи для вдохновенияИстории в картинкахНаши коллекцииКулинарияМамин праздникПоздравленияПомощь детям сердцем и рукамиНовости сайтаРазговоры на любые темыСад и огородЮморВышивкаВаляниеВязание спицамиВязание крючкомДекорДекупажДетское творчествоКартинки для творчестваКонкурсыМир игрушкиМыловарениеНаши встречиНовая жизнь старых вещейНовый годОбмен подаркамиПрочие виды рукоделияРабота с бумагойРукодельный магазинчикСвит-дизайнШитье
Дуже цікаві повір'я
— Идеальная изнаночная сторона вишивания — требование, которое своими корнями уходит в глубины веков. Сегодня мы считаем, что именно « выворотка » является главным показателем качества работы. В древние времена за узелки и спутанные нити на рукодельницу ждало всеобщее осуждение. Считалось, что неаккуратная « выворотка » разозлит покровителей ремесел, которые лишат защиты и покоя ее дом. Благодаря этому, изнаночная сторона качественных робот напоминает гобелен, выполненный в необычной технике ;
— « В один день вышитое » — такие изделия имели очень высокую ценность. Считалось, что полотенце, вышитое в период от рассвета до заката, приобретает особую обереговою силу. Поскольку одна мастерица за один день не могла вышить целое полотенце, приглашались и другие мастера, которые принимали иглы с первыми лучами солнца, а последний крестик вышивали с последним. Такой оберег, по преданию, мог отвести стихийное бедствие, защитить от нечистой силы и вилечить от смертельной болезни ;
— Моя 15-летняя прабабушка, которая выходила замуж в первые годы 20 века, в «придания » сундуки имела 16 полотенец и 4 рубашки, вышитые собственноручно. Это было очень маленькое « рукодельное » приданое. Обычно, выходя замуж, девушка имела от 40 до 100 полотенец. С одними венчались, другими украшали иконы, в третьи заворачивали новорожденных ( кстати, прабабини 16 полотенец оказались очень символическими — из-за этого в те страшные годы живыми осталось 16 детей. Вряд ли это связано с полотенцами, но интересное совпадение ) ;
— Сам крест, как его ни изображай, тоже оберег. И не только в христианской традиции. Об этом можно писать много, но отмечу лишь, что за несколько тысяч лет до появления христианства, крест изображали в Месопотамии, Египте и т.д. Вспомните, детали одежды обычно вышивали — горловину, плечики, низ и подвязывались тоже вышитым поясом.
— Я наткнулась на информацию о том, что стежок слева направо — это женская сторона, а стежок справа налево -мужская. При просмотре невесты внимательно смотрели на вышитое приданое: если верхние стежки были справа налево, то есть « мужские », это означало, что женщина будет тихая и покорная мужу, его слово будет последним. Если же верхние стежки были слева направо, то есть « женские» — это было символом того, что верховодить в супружеской жизни будет женщина. Если же верхние стежки были в разные стороны — это было знаком того, что невеста истерическая, с беспорядком в голове, еще и рукодельница плохая ;
— Если положить незаконченное вышивания на кровать, то будет « долгостроем » — будет вишиваться долго, скучно и без рвения ;
— Если при вышивании рабочая нить скручивается в узел, это означает, что « пальцы хвалят », то есть мужчины говорят о тебе. И что самое удивительное — хвалят. А если нить ни с того ни с сего рвется — значит ругают .
— Вышитые работы нельзя дарить мужчине, за которого планируешь замуж. Лучше подарить, как оберег, на свадьбу;
— Современность тоже принесла несколько поверий. Правда несколько примитивных, по моему мнению. Например, если хочется иметь собственный дом — нужно вышивать картину с любым изображением дома, концентрируясь на своем желании. При желании родить ребенка нужно вышивать Мадонну с младенцем, а по другим источникам просто картину, на которой изображен младенец ;
— Ну и мое собственное поверье — чем большее смятение в голове, тем при более сложную работу нужно взяться. Вышивка — это вид народнои медитации.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
- Ідеальна виворітна сторона вишивання – вимога, яка своїм корінням іде в глибини віків. Сьогодні ми вважаємо, що саме «виворітка» є головним показником якості роботи. У давні часи за вузлики і сплутані нитки на рукодільницю чекав загальний осуд. Вважалося, що неакуратна «виворітка» розсердить покровителів ремесел, які позбавлять захисту та спокою її дім. Дякуючи цьому, виворітна сторона якісних робіт нагадує гобелен, виконаний в незвичній техніці;
- «В один день вишите» — такі вироби мали дуже високу цінність. Вважалося, що рушник, вишитий в період від світанку до заходу, набуває особливої оберігової сили. Оскільки одна майстриня за один день не могла вишити цілий рушник, запрошувалися й інші майстрині, які брали голки з першим промінням сонця, а останній хрестик вишивали із останнім. Такий оберіг, за повірям, міг відвести стихійне лихо, захистити від нечистої сили та вилікувати від смертельної хвороби;
- Моя 15-річна прабабка, яка виходила заміж у перших роках 20століття, у «приданній» скрині мала 16 рушників та 4 сорочки, вишиті власноруч. Це було дуже маленьке «рукодільне» придане. Зазвичай, виходячи заміж, дівчина мала від 40 до 100 рушників. З одними вінчались, іншими прикрашали ікони, у треті завертали новонароджених дітей (до речі, прабабині 16 рушників виявились дуже символічними – через ті страшні роки живими залишилось 16 дітей. Навряд чи це пов’язано з рушниками, але цікаве співпадіння);
- Сам хрест, як його не зображуй, теж оберіг. І не лише в християнській традиції. Про це можна писати багато, але зазначу лише, що за кілька тисяч років до появи християнства, хрест зображувалив Месопотамії, Єгипті і т.д. Згадайте, які деталі одягу зазвичай вишивали – горловину, плечики, низ і підперезувались теж вишитим поясом.
- Я натрапила на інформацію проте, що стібок зліва направо – це жіноча сторона, а стібок зправа на ліво –чоловіча. При оглядинах нареченої уважно дивилися на вишите придане: якщо верхні стібки були зправа на ліво, тобто «чоловічі», це означало, що жінка буде тиха і покірна чоловікові, його слово буде останнім. Якщо ж верхні стібки були зліва на право, тобто «жіночі» — це було символом того, що верховодити в подружньому житті буде жінка. Якщо ж верхні стібки були в різні сторони – це було знаком того, що наречена істерична, з безладом в голові, ще й рукодільниця погана;
- Якщо покласти незакінчене вишивання на ліжко, то буде «довгострой» — вишиватиметься довго, нудно і без завзяття;
- Якщо при вишиванні робоча нитка скручується у вузлик, це означає, що «пальці хвалять», тобто чоловіки говорять про тебе. І що найдивніше – хвалять. А якщо нитка ні з того ні з сього рветься –значить сварять.
- Вишиті роботи не можна дарувати чоловікові, за якого плануєш заміж. Краще подарувати, як оберіг, на весілля;
- Сучасність теж принесла декілька повір’їв. Щоправда дещо примітивніших, на мою думку. Наприклад, якщо хочеться мати власну оселю – потрібно вишивати картину з будь-яким зображенням будинку, концентруючись на своєму бажанні. При бажанні народити дитину потрібно вишивати Мадонну з немовлям, а за іншими джерелами просто картину, на якій зображене немовля;
- Ну і моє власне повір’я – чим більше сум’яття в голові, тим за складнішу роботу потрібно взятися. Вишивання – це вид народної медитації.
А на счет языка — я даже и не сильно напрягалась, читая, и не задумывалась на каком языке статья. Украинский? Белорусский? Конечно, некоторые слова были непонятны, но по смыслу легко переводились.
Суть- наши языки родственные и мы все из одной семьи.
забавно, что вышивка также своего рода психолог. Хорошая статья
http://www.passionforum.ru/blog/vishivka-shemy/6769.html#photoset
balymka.at.ua/load/doma_stroenija/1-2-2